Андрій народився в селі Піски Миколаївської області. Закінчив там школу. Своє подальше життя присвятив захисту України. З 28 вересня 2010 року служив у Збройних Силах. У військовій частині А0224 обіймав посаду стрільця, помічника гранатометника, старшого стрільця, начальника аеромобільної десантної роти десантного батальйону. У 2014-му брав участь в АТО. А потім став курсантом Військової академії в місті Одеса. Закінчив навчання у червні 2020-го. Службу продовжив на посаді інженера виробничо-технічного відділення у військовій частині А1201. На цій посаді і зустрів повномасштабне вторгнення. А згодом став заступником командира танкового батальйону з озброєння 4-ї окремої танкової бригади.
За час служби Андрій отримав низку нагород і відзнак. Зокрема, нагрудні знаки «Десант» і «За зразкову службу», медаль «Учасник бойових дій», пам’ятний нагрудний знак «Захисник України», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».
«Мій брат був справжнім патріотом і воїном, який не тільки захищав, але й віддавав усе заради майбутнього України. Його мужність і самовідданість є прикладом для кожного з нас» – зазначила його сестра Анна Манюта.
Захисника поховали у рідному селі.
В Андрій залишилися батьки і сестра.
