Сергій народився 27 квітня 1964 року в Одесі. Закінчив Військову академію в Одесі (раніше – Одеське вище артилерійське командне училище), а згодом – Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Все життя чоловік присвятив військовій справі.
Уперше Сергій став командиром у лавах 34-го окремого мотопіхотного батальйону. Згодом став заступником командира та начальником артилерії у 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка, а потім у 110-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Свій останній бойовий шлях Сергій пройшов як командир 420-го окремого батальйону безпілотних систем «Хорт».
Псевдо Чорномор уособлювало, з одного боку, вшанування одеського коріння, а з іншого – відданість військовій справі.
«Чорномор був командиром з великої літери, для якого найбільшою цінністю були люди. Сподіваюсь, що командири, яких він виростив, ухвалюватимуть рішення з думкою: «А як би вчинив Чорномор?». А він це робив з турботою про підлеглих, їхнє забезпечення, відпочинок і безпеку. Завжди після бою усім дякував за службу. Навіть коли йому виповнилося 60 років, не міг залишити бійців, які на нього розраховували. Так було до самого кінця його шляхетного життя», – розповіла донька Аліна.
Полковник Сергій Ліпський був кавалером двох орденів Богдана Хмельницького й ордена Данила Галицького. Захисника також відзначали почесними нагрудними знаками Генерального штабу ЗСУ «За досягнення у військовій службі» І та II ступенів, «Сталевий хрест», «Знак пошани», «За військову доблесть» і медаллю «15 років сумлінної служби».
Поховали воїна на Новоміському (Таїровському) кладовищі в Одесі.
У Сергія залишилися дружина, дві доньки та онук.
