Микола народився і жив у Києві. Закінчив Київський національний університет харчових технологій. Працював старшим майстром в електроцеху на столичному заводі «Оболонь». У вільний час любив рибалити й відпочивати на дачі.
У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік долучився до київської ТРО, щоб боронити рідне місто від окупантів. Став стрільцем 129-го батальйону 112-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Після звільнення Київщини разом із підрозділом вирушив на інші напрямки фронту.
«Наш тато був взірцем справедливості та мужності. Постійно казав мені, щоб я був справедливим і чесним у ставленні до інших. Його шанували не тільки на роботі як хорошого спеціаліста, а й у буденному житті. Всі наші знайомі та друзі були тільки хорошої думки про нього. У нас з ним було багато мрій, але так вони і залишаться тільки мріями. Для нас він завжди був найкращим, люблячим і дбайливим татом. Нам дуже не вистачає його», – розповів старший син загиблого Дмитро.
Поховали захисника на Лісовому цвинтарі у Києві.
Вдома на Миколу чекали дружина, син і донька.
