Геннадій народився 29 серпня 1989 року в місті Фастів Київської області. З дитинства грав у футбольному клубі.
У 2016 році долучився до добровольчого 25-го батальйону «Київська Русь» і з того часу пов’язав своє життя зі Збройними силами України. У березні 2022-го закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 2021 року також заочно навчався у Хмельницькому національному університеті.
Після повномасштабного російського вторгнення служив у 47-й окремій механізованій бригаді ЗСУ.
«Мій син – офіцер, який своїм прикладом показував бійцям, як знищувати ворога, навчав їх бойової справи. Був батьком-ротним. Разом зі своїми хлопцями без вагань рушив на бойове завдання. Він говорив: «Мамо, я готувався до війни, а тепер маю навчати воювати інших», – розповіла мати захисника Юлія.
Оборонця нагородили відзнаками за участь у боях за Світлодарську дугу, «За взірцевість у військовій службі», медалями ветерана війни та учасника АТО, а також грамотами та подяками за службу.
Поховали офіцера у рідному місті на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища.
У Геннадія залишилися син Артем, мати Юлія, брат Денис, бабуся Софія та вітчим Олександр.
