Володимир народився в селі Улашанівка Хмельницької області. Після закінчення школи проходив службу в Збройних Силах України. У 2005 році вступив на аеромобільний факультет Одеського інституту Сухопутних військ, але згодом, у зв’язку з реорганізацією навчального закладу, був переведений до Львівського інституту Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка». У 2008-му брав участь у військовому параді на честь 17-ї річниці незалежності України в місті Києві. У 2009 році закінчив навчання за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».
Після випуску молодий офіцер служив у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ої окремої аеромобільної бригади. З квітня 2014 року брав участь в АТО на Донбасі.
Посмертно капітана Марковського Володимира Геннадійовича нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
«Подвиг самопожертви немає терміну давності», – написала рідна сестра офіцера.
24 січня 2015 року Героя поховали у рідному селі Улашанівка.
На школі, в якій навчався Володимир, відкрили меморіальну дошку на його честь, а в центрі села – памʼятник.
У Володимира залишились мама Ліна Василівна, брат Василь та сестра Анастасія.
