Павло народився і жив у Вінниці. Після школи закінчив Вінницьке вище професійне училище №7. У листопаді 2019 року одружився із коханою. Незабаром пара виховувала сина. Чоловік дуже сильно любив свою родину, тому багато працював, щоб її забезпечити. Він мріяв виростити сина і дати йому все найкраще.
Під час повномасштабної війни Павло боронив Батьківщину у лавах Збройних Сил України. Ніс службу в інженерному підрозділі однієї з бойових бригад. Мужньо та відповідально виконував усі бойові завдання, вірив у перемогу і дуже хотів якомога швидше повернутися додому й обійняти рідних.
«Павло був світлою та доброю людиною. Зараз дуже рідко зустрінеш таких. Наш кум завжди був добрий і чуйний. Я ніколи не зустрічала настільки світлу людину. Завжди подасть руку підтримки. Одним із перших пішов боронити нашу неньку-Україну та віддав найдорожче – своє життя. Важко втрачати людей, особливо близьких. Ми досі не можемо повірити, що нашого кума більше немає з нами. Пам’ять про нього буде вічна. Герої не вмирають, доки живе пам'ять про них. Спи спокійно, наш рідний», – написала кума загиблого Сніжана.
«Він пішов боронити Україну, не вагаючись, бо любив її всім серцем. Саме таким справжнім чоловіком мрію виростити і нашого сина», – зазначила дружина воїна Надія.
Поховали захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Вдома на Павла чекали мама, брат, дружина, рідні, друзі та син, якому на момент загибелі тата було 3 роки.
