Богдан Анатолійович народився в селі Більче Рівненської області. Зростав у багатодітній сім’ї. Ще будучи маленьким, втратив тата. У 2000 році розпочав навчання в рідному селі, а потім перейшов до Малівської загальної середньої школи. Після закінчення девʼяти класів вступив до вищого професійного училища №25 селища Демидівка, де здобув професію електрика.
У 2015 році чоловік розпочав строкову службу в селищі Дружба Чернігівської області. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною. У 2021-му в пари народилася донечка Владислава. У цивільному житті Богдан працював переважно за кордоном на будівництвах.
Із початком повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, Богдана мобілізували. Він був гранатометником 118-ої окремої механізованої бригади.
«Мій чоловік був дуже працелюбним, без роботи не сидів. Планував завести велике господарство. Ніхто з тих людей, хто його знали, нічого поганого не сказав про нього. До Богдана багато людей зверталося по допомогу – він і фізично, і фінансово допомагав, нікому не міг відмовити», – розповіла дружина Аліна.
Оборонця поховали в селі Більче на Рівненщині в листопаді 2023-го.
У Богдана залишилися мама, твоє братів, сестра, дружина, донька та інші рідні.
