Алім народився в грузинському селі Кизил-Аджло. Коли йому було 9 місяців, родина переїхала до села Новосергіївка в Баштанському районі Миколаївщини. У 2006 році закінчив місцеву школу. Потім опанував спеціальність суднового електрорадіомонтажника у вищому професійному училищі № 21 в Миколаєві. З 2009 по 2011 роки проходив строкову службу в Збройних Силах України.
«Алім був людиною, яка уособлювала справжню відданість і незламність духу. Його життєвий шлях, сповнений переїздів і становлення на українській землі, виховав у ньому глибоке почуття приналежності та любові до своєї нової Батьківщини», – сказала староста Новосергіївського округу Тетяна Кучеренко.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, свідома громадянська позиція не дозволила Аліму залишитися осторонь. 28 лютого 2022 року солдата Аліма Махал-огли Насібова призначили старшим навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Захисника відрядили до оперативно-тактичного угруповання «Схід».
«Це людина, яка не могла залишатися осторонь, коли її дім і народ опинилися в небезпеці. Він був мужнім та рішучим, адже свідомо обрав шлях воїна. Алім був надійним і відповідальним військовослужбовцем. Він був азербайджанцем за національністю, та віддав своє життя за свободу та незалежність України. Він був справжнім сином свого народу», – зазначили в старостаті.
Тіло Аліма вдалося повернути на батьківщину за 11 місяців. Прощання з воїном відбулося 14 квітня 2023 року в центрі села Новосергіївка біля Пагорба Слави. Поховали Аліма на мусульманському кладовищі в селі Виноградівка Миколаївської області.
Вдома на Героя чекали мати та брат.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
