Андрій родом з міста Мукачево Закарпатської області. Навчався в місцевій школі №20. У 2009 році закінчив юридичний факультет Київського міжнародного університету. Працював юристом у рідному місті. У вільний час грав на гітарі, малював, писав вірші.
У 2020 році чоловік вирішив пов’язати своє життя з армією та пішов на контракту службу до ЗСУ. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Брав участь в ООС на Донбасі. У 2021-му Андрія перевели до 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами він боронив Маріупольський напрямок. А з першого дня повномасштабного вторгнення воїни 36-ї бригади приєднались до захисту міста, а згодом і комбінату «Азовсталь», де точилися найважчі бої.
«Андрій був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу. Обожнював донечок. Був надзвичайно справедливою людиною. Він з честю виконав обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього залишився вірним присязі, захищаючи право на наше безпечне життя, він, не вагаючись, віддав своє! Я пишаюсь своїм похресником, його незламністю та патріотизмом», – написала тітка загиблого Лілія.
Поховали Героя у день його народження, 23 лютого 2023 року, на Алеї Героїв рідного міста.
Вдома на Андрія чекали батьки, брат, дві доньки, рідні та друзі.