Олександр народився 1 вересня 1991 року й виріс у селі Летичів Хмельницької області. Останні шість років жив на Київщині – у селищі Ворзель. У 2014-2015 роках проходив військову службу за мобілізацією, а з 2016 по 2019 рік – за контрактом. Був учасником АТО/ООС.
До повномасштабної війни працював оператором числового програмного керування у компанії «Enjoy the Wood». Любив футбол і подорожі на велосипеді, які відкривали для нього нові місця та красу природи. Був великим фанатом футбольного клубу «Манчестер Юнайтед» і навіть взяв собі псевдо «Честер».
У 2023 році Олександр став до лав Збройних сил України. Обіймав посаду навідника артилерійського відділення взводу охорони 11-ї зенітної ракетної Шепетівської бригади.
«Олександр був відданим патріотом своєї країни. Хоч його серце рвалося до сім’ї та маленького сина, якого він безмежно любив і хотів виховувати, він не мав іншого вибору, як піти захищати сім’ю і всіх своїх близьких! Він був чесним, щирим та дотепним, а ще мав так багато планів на це життя…», – сказала дружина Катерина.
Олександра посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатанський Хрест».
Поховали захисника на Алеї Героїв у селищі Ворзель.
Вдома на нього чекали мати, дружина, син і сестра.
