Євген був родом з міста Києва. Навчався у школі №180 і театральній студії «Барвінок». Згодом закінчив Харківський інститут мистецтв імені І.П.Котляревського. Був актором-ляльководом, провідним майстром сцени, конструктором-механіком ігрових ляльок, викладачем кафедри мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. З 2002 року працював в Театрі ляльок на лівому березі Дніпра, з 2015-го паралельно – в Київському академічному театрі ляльок. Займався виготовленням ляльок, декорацій та бутафорії, знімався в кіно та на телебаченні.
Та повномасштабне вторгнення російських окупантів змусило чоловіка змінити фах і взяти до рук зброю. Євген воював за свою країну в лавах 118-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира бойової машини.
Посмертно військового нагородили медаллю «Честь. Слава. Держава».
«Унікальний спеціаліст з механізації ляльки, людина-оркестр, золоті руки, маг і чарівник для близьких і безвідмовний помічник для знайомих... «Геній Антонович» – так називали його студенти. Добрий, надійний, співчутливий», – розповіла дружина загиблого Лариса.
Поховали Євгена на Алеї Слави Лісового кладовища столиці.
У нього залишились дружина, мама, сестра, племінники.
