Юрій народився в селі Микуличин Івано-Франківської області. Закінчив місцеву загальноосвітню школу. Активно займався спортом, особливо любив футбол. Захоплювався подорожами на джипах мальовничими Карпатами.
Під час повномасштабного російського вторгнення Юрій став на захист рідної країни у лавах ЗСУ. Служив у 110-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був гранатометником.
«Після широкомасштабного вторгнення в Україну він не вагався ні хвилини, а хоробро кинувся боронити рідну країну, рідне село, бо був патріотом і свідомим громадянином. Юрій був дуже відважним, цілеспрямованим, добрим, нічого не боявся, йшов тільки вперед, був ідеальним воїном. Також був хорошим і люблячим сином, добрим братом, турботливим дядьком. Жартівливий, душа компанії, мав багато друзів, всі його дуже любили та поважали. Завжди був готовий прийти на допомогу, був щирим і життєрадісним. Ще б жити і будувати сім'ю, але війна обірвала його життя на 24 році. Нам всім його дуже не вистачає…Слава героям, Герої не вмирають. Ніколи незабудемо і дуже сумуємо. Він назавжди залишиться в наших серцях!» – розповів племінник і кум загиблого Володимир.
Поховали захисника у рідному селі.
У Юрія залишилися батьки, двоє братів і дві сестри.
