Леонід народився в Луцьку. Його сімʼя одразу ж переїхала до Любешівського району, куди на роботу директором школи в село Бихів скерували батька. Там Леонід зростав та навчався. Згодом здобув вищу освіту в Луцькому педагогічному інституті, закінчивши історичний факультет.
У цивільному житті працював вчителем історії в селі Бірки. Після одруження – в селах Рожищенського району. Майже 30 років працював у Рожищенському ліцеї №4. У вільний час любив подорожувати Україною, обожнював Карпати. Займався бджільництвом.
«Мій чоловік був переважно спокійним та врівноваженим. Його можна було попросити про допомогу», – розповіла Тетяна Павлюк.
Із початком повномасштабного вторгнення Леонід вступив до лав територіальної оборони. Обіймав посаду водія-радіотелефоніста 2-го окремого стрілецького батальйону.
У жовтні 2023-го його тіло повернули на Батьківщину в межах обміну. Поховали воїна на Алеї слави місцевого кладовища в Рожищі.
У Леоніда залишилися дружина та два сини.