Віталій народився 4 травня 1974 року в місті Бердянськ Запорізької області. Після школи навчався у Харківському національному університеті внутрішніх справ. 

Працював правоохоронцем: спочатку в дитячій кімнаті міліції, згодом у кримінальному розшуку. Пізніше перейшов до міського управління боротьби з організованою злочинністю. За вислугою років і через проблеми зі здоров'ям, які мав унаслідок ДТП, Віталій вийшов на пенсію. У цивільному житті працював у міськвиконкомі. 

«Дуже любив полювання і читати книги. Обожнював собак. Вмів працювати і руками, і головою. Батько був як рентген, з першого погляду міг розпізнати людину. І, звичайно, захоплювався військовою справою», – розповіла старша донька Лілія. 

На початку війни Віталій допомагав армії, займався волонтерством. У 2014 році вступив до «Азову», який на той час був добровольчим батальйоном. Займався розвідкою, брав участь у багатьох спецопераціях. Згодом у полку обіймав посаду стрільця 1-го відділення 1-го комендантського взводу комендантської роти. 

Повномасштабне вторгнення Сороковий зустрів у Маріуполі. Віталій повинен був їхати на завдання до більш безпечної території, але не зміг залишити побратимів.

За час служби воїна нагородили нарізною зброєю, а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.

«Він був справжнім люблячим батьком, завжди стояв горою за свою сім'ю. Йому можна було довірити всі секрети, попросити поради та підтримки. Турботливий, спокійний, ніколи не залишав нікого у біді. Батько був справедливою людиною. Людиною честі, яка ніколи не зраджувала своїм принципам та погляду на життя», – сказала Лілія. 

Поховати Віталія Павріанідіса змогли тільки за три роки після загибелі – 15 квітня 2025-го. У колумбарії на Лук’янівському кладовищі встановлена урна з його прахом.

Вдома на оборонця чекали дві доньки, брат, сестра та племінники.

***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.