Богдан народився в місті Чистякове на Донеччині. Багато років жив у Криму та в Запоріжжі. Закінчив Запорізький національний технічний університет за спеціальністю «Галузеве машинобудування». У цивільному житті працював у компанії «Мотор Січ».
Поза роботою Богдан вивчав мистецтво, психологію, цікавився історією, літературою, IT, програмуванням. Грав на гітарі, писав вірші та створював музику.
Під час повномасштабної війни чоловік долучився до лав ЗСУ. Служив у 54-му окремому розвідувальному батальйоні. Обіймав посаду дешифрувальника розвідувальних матеріалів з БпЛА у роті безпілотних авіаційних комплексів.
За службу захисника відзначили нагрудним знаком «Ветеран війни».
«Богдан був для мене не просто чоловіком, але й найкращим другом і наставником. Це людина, з якою можна було обговорювати світобудову, антропологію та обмінюватися нескінченними списками літератури з будь-якої теми. А потім дивитися відео з милими тваринками та сміятися дві години з якоїсь дрібниці. Відданий, турботливий і спокійний чоловік, який навчив мене любити життя», – розповіла дружина Олександра.
Тіло військового кремували в Києві.
У Богдана залишилися батьки, сестра, двоє братів і дружина.
