Дмитро народився у Луганську. Закінчив місцеву школу та вступив до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Дуже любив спорт та присвятив себе ньому. Згодом переїхав до Києва, працював тренером з єдиноборств та приєднався до фанатів ультрас ФК «Динамо Київ». Дмитро завжди пишався своїм українським корінням та був правих радикальних поглядів.
Саме тому з початком повномасштабної війни Тяж без сумнівів взяв до рук зброю та став на захист рідної України.
У Тяжа була традиція на кожен свій день народження присідати зі своєю вагою стільки разів, скільки йому виповнилося років. Востаннє Тяж зробив це 15 липня 2022, коли йому виповнився 31 рік, і він був уже в окопі. І це викликало у нього більш позитивні емоції, аніж тренування в залі.
«Безстрашний воїн. Хуліган Динамо. Досвідчений спортсмен і тренер. Люблячий чоловік та батько. Під час вторгнення орди, Дмитро не мав сумнівів як він буде діяти. Адже ще до початку він вже знав куди він буде їхати і що робити. І чітко виконував свій план. Хто бачив як він любив свій ПКМ – не можна було порівняти не з чим. «Тяж» був оттотожненням людської щирості. Загинув як вікінг зі зброєю в руках. Тяж приєднався до своїх богів в Небесному батальйоні», – написали на сторінці футбольних фанатів Kategorie D.
«Прощавай, брате… Ти вже говориш з Одіном у Вальгаллі. Жив Воїном усе життя та загинув Воїном – зі зброєю в руках. Ти був більше, ніж тренер, ніж друг. Ти був своїм. Своїм і залишишся назавжди», – написав друг Володимир Уманець.
Тяжа кремували на Байковому кладовищі.
У нього залишилися дружина та двоє синів.
