Олександр народився і жив у місті Дніпро. Закінчив Дніпровський національний гірничий університет, здобув фах автомеханіка. Обожнював спорт, займався боротьбою. Найбільшим його захопленням були автомобілі, любив їх удосконалювати.
Під час повномасштабного російського вторгнення Олександра потайки від родини став на захист рідної країни. Служив у 15-му окремому полку Національної гвардії України. Був командиром патрульного взводу. Разом із підрозділом виконував бойові завдання на передовій.
«Кращого чоловіка, ніж Олександр, не існує. Це моє перше та єдине кохання. Він настільки хвилювався за мене та батьків, що навіть не сказав, що пішов у саме пекло, він дотримувався легенди, що перебуває у Києві. Тільки після його смерті ми дізналися, де він насправді був. День, коли я дізналась про його загибель, розділила моє життя на до та після… після – це нова реальність, в якій більше не існує мого коханого чоловіка та найкращого сина для батьків!» – розповіла дружина офіцера Ангеліна.
Посмертно офіцеру присвоєно звання капітан та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному Дніпрі.
В Олександра залишилися дружина, батьки та молодший брат.
