Сергій народився в місті Естергом в Угорщині. Жив у місті Золочів на Львівщині. У 2005 році опанував професії столяра та паркетника у місцевому професійному ліцеї. У 2010-му закінчив Львівський національний аграрний університет за спеціальністю «Геодезія, картографія та землевпорядкування». Працював за кордоном.
Під час повномасштабної війни чоловік повернувся на Батьківщину та долучився до війська. Служив у 70-й окремій бригаді підтримки Командування Сил підтримки ЗСУ. Обіймав посаду старшого сапера інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону.
«Мій син був доброю та щирою людиною. Добровільно вступив до лав ЗСУ. Під час війни перебував за кордоном на офіційній роботі. Повернувся, щоб боронити рідний край», – сказала мати захисника та поділилася улюбленими рядками Сергія з поезії Василя Стуса:
«Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій – допоки скону,
допоки світу й сонця – стій і стій.
Хай шлях – до раю, пекла чи полону –
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік».
Поховали Сергія у Золочеві.
У нього залишились мама Леся Казимирівна та брат Андрій із родиною.
