Володимир народився у селі Білогородка Хмельницької області. Здобув фах тракториста-машиніста. Працював за спеціальністю на Ямпільському елеваторі МХП «Рідний Край».
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік став на захист України у лавах 3-ї окремої танкової Залізної бригади. Був командиром відділення взводу забезпечення евакуаційної роти.
З 26 лютого брав участь в обороні Харківської області. У травні отримав важке поранення. А в липні серце захисника зупинилося.
«Тато був зразковим сім'янином, добрим татом, чоловіком і дідусем! Для нас це дуже важка втрата. З першого дня повномасштабної війни залишив все і пішов боронити нашу землю! Без вагань, без роздумів, залишивши онкохвору дружину! Залишив за собою слова «Хто, як не ми!» – розповіла донька загиблого Олена.
Поховали військовослужбовця у рідному селі на Хмельниччині.
У Володимира залишилися дружина, діти та онуки.
