Народився Віталій у Харкові. Навчався у місцевому ліцеї №168. Середню спеціальну освіту радіомонтажника здобув у Харківському професійному ліцеї будівництва та комунального господарства. Згодом у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» опанував професію менеджера комп'ютерного та електронного обладнання. З 18 років працював менеджером у різних фірмах, зокрема, «Інфопорт», «АВС», «Мобіллак», «057». До початку повномасштабної війни був системним адміністратором у міському комунальному підприємстві «Харківблагоустрій».
Віталій захоплювався радіотехнікою, фотографією, класичною музикою та роком. Виготовляв різні вироби зі шкіри, з задоволенням куховарив. Любив дім та затишок. У вільний час подорожував велосипедом Харківською областю. Мріяв разом із дружиною подорожувати Україною.
Попри те, що в армії не служив за станом здоров'я, у квітні 2022 року чоловік отримав повістку і без вагань долучився до війська. Віталій був дуже відповідальним, чесним та справедливим. Служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського.
Посмертно воїна нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
«Пишаємось своїм сином. Для усієї родини він був люблячим чоловіком, братом, сином, онуком. На роботі його цінували як фахівця і відповідального працівника. Віталій мав творчу натуру. Багато читав. Самостійно опанував різні види робіт: від ремонту квартири до випічки хліба. Все намагався робити досконало. В листі, який ми отримали від побратимів було написано, що Віталій для них був прикладом і в навчальному центрі, і на службі, завжди був першим», – поділилися батьки захисника.
Поховали Віталія на Алеї Слави Харківського міського кладовища №18 (12 квартал 7 ряд 28 місце).
