Віктор Анатолійович народився і жив у місті Києві. Закінчив школу на столичній Оболоні. Був професійним водієм. У мирному житті займався підприємницькою діяльністю. Сім’я й автомобілі були його найбільшими цінностями й захопленнями.
Заради своєї родини чоловік і пішов на фронт під час повномасштабного вторгнення. Віктор воював у лавах 23-го окремого батальйону спеціального призначення Збройних Сил України.
«Ми були дуже щасливі… Він був справжнім найкращим другом, чоловіком, татом і патріотом», – зазначила дружина загиблого Олена.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Віктора поховали на Лісовому цвинтарі столиці.
Вдома на нього чекали дружина і донька.
