Микола народився у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький технічно-гірничний технікум. Останні 6 років жив і працював на Івано-Франківщині. Любив життя. Виховував дітей і бажав для родини мирного майбутнього.
Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був водієм-оператором БТР.
«Напередодні його загибелі ми говорили по телефону: він піджартовував, наступного дня збирався у відпустку. Просив нікому з рідних не казати, хотів зробити сюрприз, але... Щось сказати – це зовсім нічого не сказати про таку світлу, добру, життєрадісну, сміливу, сильну духом людину із золотими руками. Його фантазії оживали в житті, міг зробити з нічого скарб. Писав вірші, маючи в очах багато болю, про який хотів би розповісти, але не встиг», – розповів брат загиблого Юрій.
«Схиляємо голови у скорботі, співчуваємо рідним та близьким. Нехай Господь допоможе вам пережити втрату. Вічна пам'ять та слава Герою», – зазначили у Яремчанській міській раді.
Поховали захисника в селі Микуличин Івано-Франківської області.
У Миколи залишилися батьки, брати, сестра, дружина і двоє синів.
