Володимир народився в місті Южне, зараз – Південне, на Одещині. Працював зварювальником. Професійно займався кікбоксингом, був кандидатом у майстри спорту. Іноді тренував дітей. Останні роки життя приділяв багато часу вивченню кібербезпеки. Збирав документи для вступу в лави Національної поліції за цим фахом. 

Під час повномасштабної війни захищав Україну в складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Був кулеметником.

«Мій чоловік був людиною, яка сама пішла захищати країну, яка завжди досягала своєї мети, яка завжди була за справедливість. Він дійсно хотів встановити порядок і вивести країну на новий рівень, щоб його майбутнім дітям не було соромно за тата, але війна вирішила інакше і я маю надію, що він своїм вчинком подарував гідне життя мільйонам українців», – розповіла дружина Дарʼя. 

Посмертно нагороджений почесною відзнакою Південнівської міськради «За заслуги перед містом». 

Поховали захисника у селі Сичавка Одеської області.

У Володимира залишились дружина та мати.