Олексій народився у столиці. Навчався у Київському коледжі зв'язку за спеціальністю «Телекомунікації та радіозв'язок». У 2018 році працював сапером у ДСНС України в Києві. Проходив строкову службу у Державній прикордонній службі України. Там отримав жартівливий позивний Москаль через те, що спілкувався російською. Після строкової служби вступив до до лав Національної поліції. На початку 2022 року вирішив повернутися до ДСНС, тому що мріяв бути пожежником. Але розпочалася війна. У вільний час займався спортом, зокрема, боксом. Писав вірші та пісні.
У перший день повномасштабної війни Олексій пішов до військкомату, сказавши рідним: «Коли на порозі мого дому стоять вбивці, я повинен стати між ними та дверима». Так приєднався до ЗСУ. Служив у 54-му окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А4017) на посаді командира інженерно-саперного відділення.
«Олексій був дуже світлим хлопцем. Вся наша сім'я дуже сумує за ним. Він дуже любив наших маленьких друзів, завжди носив з собою корм і, якщо бачив песиків або котиків, завжди їх годував. Хотів купити великий будинок, щоб ми всі там жили, а вранці і ввечері разом збиралися за великим столом на сніданок і вечерю. Він дуже багато зробив для свого відділення та для всієї України. Це велика втрата для нашої сім'ї. Наш захисник, Герой України», – розповіла сестра полеглого бійця Вікторія.
Поховали Олексія на Алея Героїв Лісового кладовища у Києві.
Вдома на нього чекали мама і чотири сестри.
