Станіслав народився у місті Охтирка Сумської області. Навчався у школі №2. Потім закінчив Сумський державний університет та здобув фах юриста. Працював керівником закладу. Захоплювався футболом. Мріяв створити власну родину, але одружитися не встиг.
Під час повномасштабної війни, восени 2022 року, Станіслав вирішив мобілізуватися до лав ЗСУ. Згодом приєднався до складу 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обійняв посаду командира взводу і вирушив на передову. Обороняв Донецьку область.
«Він був людиною, яка завжди була скрізь першою. Кожного разу, коли я йому говорила себе берегти, він відповідав: «Я чоловік, та ще й десантник, а йому не боляче та не страшно. Він завжди перший». Я чекала його повернення 5 місяців, тепер живу у вічному очікуванні», – розповіла наречена загиблого Катерина.
Поховали молодого офіцера на Алеї Слави місцевого кладовища у рідному місті.
Вдома на нього чекали батьки, сестра, похресник і наречена.
