Народився боєць в місті Дубно Рівненської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі №3. Їздив на роботу за кордон. Останнім часом працював у торгівлі. На дозвіллі захоплювався риболовлею та спортом.
Під час повномасштабної війни боронив країну в складі 30-ї окремої механізованої бригади. Був сапером 1-го інженерно саперного взводу, мотопіхотного батальйону.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Завжди був привітним, веселим, щирим. Мав добре серце. Кожна історія нашого життя має свою цінність. Я не знала з ним ні бід, ні журби. А тепер пізнала все і відразу. Вмів на відстані зігрівати і заспокоювати. Разом з коханим ми мріяли про щасливе майбутнє, про те, як будемо виховувати наших синочків. Його словами було: «Ти вже проходила вогонь і воду, і ще раз пройдеш, ти сильна». І коли мені боляче, то я згадую його слова», – розповіла дружина Тетяна.
Поховали захисника в селі Тараканів Рівненської області.
У Вадима залишились дружина та і двоє синів.
