Богдан народився в селі Раків Івано-Франківської області. Навчався у місцевій школі. З юних років захоплювався спортом: займався греко-римською боротьбою та футболом. Був активним, веселим, мав багато друзів. Згодом здобув фах бармена-офіціанта у Львівському вищому професійному училищі технологій та сервісу.
Навесні 2021 року Богдан був призваний на строкову військову службу до лав Національної гвардії України. Восени вирішив підписати контракт і залишитися на військовій службі. Служив стрільцем-радіотелефоністом.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення їхній підрозділ став на захист України. У березні 2022-го Богдан отримав контузію. Після лікування повернувся до побратимів нести варту на білоруському кордоні. 23 лютого 2023-го їх відправили на Луганщину, де через 5 днів він і загинув.
«Він назавжди залишиться у нашій пам’яті світлим Ангелом, який життя віддав за Батьківщину, за кожного з нас, за нашу духовність, рідну мову, нашу ідентичність. Слава Україні! Вічна Слава нашому Герою!» – написав Назарій Іванів, голова постійної комісії з питань бюджету Івано-Франківської обласної ради.
«Найкращий у світі!» – зазначила сестра загиблого Людмила.
Поховали Богдана у рідному селі.
Вдома на нього чекали мама та сестра.
