Сергій родом з міста Червоноград Львівської області. Навчався у школі №10. Потім закінчив Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей. З 2011 року працював електрослюсарем на шахті «Великомостівська». Згодом вирішив стати на захист України.
У жовтні 2021 року чоловік підписав зі Збройними Силами України. Службу проходив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Був навідником механізованого відділення. З перших днів повномасштабного вторгнення разом із побратимами вирушив боронити Київщину, а потім воював на інших гарячих напрямках фронту.
«Сергій був добрим сином, братом, турботливим чоловіком, люблячим татом для своїх дітей Давида та Мії. Завжди веселий, любив жартувати. Коли я цікавилася як в нього справи, то він завжди мене заспокоював і казав: «Мам, все добре, не переживайте», – розповіла Галина Великопольська.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Сергія на Алеї Слави Бендюзького кладовища, що на Львівщині. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади».
У Сергія залишилися мама, брат, дружина, син, донька, бабуся, рідні, друзі та побратими.
