Ігор був родом з міста Костянтинівка Донецької області. Навчався у Костянтинівському коледжі ЛНАУ. Згодом отримав вищу освіту в Бахмутському навчально-науковому професійно-педагогічному інституті Української інженерно-педагогічної академії за спеціальністю «Професійна освіта та охорона праці». Захоплювався комп’ютерними іграми, цікавився інформаційними технологіями.
3 2018 року працював в Державному архіві Донецької області. Оцифровував та оприлюднював документи архівних фондів, тим самим створюючи можливість для всіх зацікавлених людей вільно користуватися документами в інтернеті. Займався збором інформації про російсько-українську війну з 2014 року.
У березні 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Після навчання перебував на посаді інструктора навчального ремонтного взводу навчальної роти підготовки фахівців технічного забезпечення 138-го навчального батальйону матеріального забезпечення (в/ч А2600). Швидко навчався та опановував нові навички, користувався авторитетом серед побратимів.
«Ігор був чудовою людиною: веселий, добрий, щирий, чуйний. Мав багато друзів та знайомих, завжди був у центрі уваги. Дуже любив свою родину та особливо свого маленького племінника Артема, якому згодом став хрещеним батьком. Ігор завжди користувався дівочою увагою, але його серце завжди належало тільки одній – його коханій дружині Яні. Неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрі, світлі спомини стануть сильнішими за смерть і назавжди залишаться у пам’яті рідних, колег, друзів, побратимів, усіх, хто знав Ігоря, любив і шанував», – поділилась спогадами його рідна сестра Маргарита.
Поховали воїна на Алеї Героїв Краснопільського військового кладовища міста Дніпра.
В Ігоря залишились мама, дружина, сестра та племінник.
