Русланові було 48 років. Він родом із Херсона. Працював завідувачем складу на одному із херсонських суднобудівних заводів. Також Руслан був волонтером місцевого благодійного фонду. Допомагав ліквідовувати наслідки ворожих обстрілів. Про нього відгукуються, як про хорошого, чесного та працелюбного чоловіка.
«Ти був відважним воїном. Робив усю роботу, прибирав будинки після наводнення, забивав вікна після прильотів. Не цурався тяжкої роботи», – розповіли про Руслана його колеги.
«Кажуть, люди не вмирають, поки їх пам'ятають. Ти будеш жити довго, тому що житимеш в спогадах не тільки рідних. Тебе пам'ятатимуть багато людей, адже ти був завжди щирою і доброю людиною», – написав товариш загиблого Андрій Лисячний.
У Руслана Анісенка залишилися дружина та інші рідні.
