Владислав Борисович був родом із села Хаєнки Чернігівської області. Навчався там у школі, а після її закриття перейшов до ЗОШ № 3 в Ічні. Коли Владиславу було 7 років, він залишився без матері – вона померла через хворобу. Хлопець рано став самостійним, на канікулах завжди намагався десь підзаробити. Любив автомобілі та мотоцикли, годинами міг говорити про них.
У 2014 році вступив до Київського вищого професійного училища залізничного транспорту ім. В. С. Кудряшова за спеціальністю «слюсар з ремонту рухомого складу, машиніст електропоїзда». Після закінчення працював слюсарем. У 2018-му влаштувався на роботу в службу доставки води у Києві, також працював у таксі. Згодом вирішив здобути вищу освіту та вступив до Білоцерківського національного аграрного університету на заочну форму навчання, але планам завадила повномасштабна війна.
Владислав почав волонтерити – вивозив людей з окупованих територій. А з квітня 2023 року працював у представництві The HALO TRUST в Україні на посаді сапера.
«Владислав неодноразово потрапляв під обстріли, але повертався знову і знову. Часто після таких рейсів автомобілі вже не підлягали ремонту. Рідним не говорив нічого, щоб не хвилювалися, а ті лише дивувались, чому він та часто змінює авто», – розповіли в Ічнянській міськраді.
У Владислава залишився батько.
