Світлана Клименко народилася 14 лютого 1970 року в селищі Золочів на Харківщині. Навчалася в Богодухівському медичному училищі на фельдшерку. Працювала в Золочівський центральній районній лікарні медсестрою терапевтичного відділення, потім перейшла на роботу до Харкова у військовий госпіталь. Після виходу на пенсію обіймала посаду медичної сестри у дитячому центрі «Гармонія». Останнім її місцем роботи було комунальне підприємство «ЖКГ Золочівської селищної ради».
Рідні і друзі відгукуються про неї, як про добру, чуйну, усміхнену людину, до якої завжди можна було звернутися за допомогою.
«Ти завжди була для мене опорою. Ти жила для мене, сім'ї. Хто мені тепер скаже «доброго ранку» або «доню, не переживай, все буде добре!»? Ти завжди жила для інших. Ти казала: «Якщо людям добре, то і мені добре!». Я сумую... Мамусю, я люблю тебе…», – каже донька Світлани, Людмила Клименко.
«Завжди пам'ятатиму Світланку життєрадісною, чуйною, світлою, найкращою у своїй справі, людиною з великою літери», – додає Олена Назаренко.
«Вона була дуже хорошою людиною! Гарною мамою, бабусею, дружиною! Багато зробила для моєї родини добра, я це завжди пам'ятатиму!», – зазначає Ольга Приходько.
Під час повномасштабного вторгнення Світлана Клименко надавала медичну допомогу мешканцям Золочева, які там залишилися. У грудні 2022 року вона почала гуртувати навколо себе односельчан, щоб разом готувати їжу військовим. Потім шукала транспорт, аби доставляти приготоване.
У Світлани Клименко залишилися чоловік і донька з сімʼєю.
