Максим родом із селища Макарів Київської області. Жив у Бородянці. У 2012 році закінчив Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, здобув кваліфікацію викладача історичних дисциплін. З 2015 року працював у Бородянському Центрі соціально-психологічної реабілітації населення на посаді соціального педагога. Захоплювався дослідженням історичних подій Бородянщини, пошуком невідомих або забутих поховань, встановленням пам'ятних знаків, збором архівних та історичних даних, експонатів для місцевих музеїв. Керував групою «Спадок».
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік допомагав місцевій ТРО та військовослужбовцям. Разом із іншими співгромадянами готував та приїносив їм їжу, медикаменти. Намагався робити усе для того, щоб наблизити звільнення рідної Київщини.
«Був добрим сином, допомагав у всьому, підтримував у тяжку хвилину», – розповіла мама загиблого.
Поховали Максима на новому кладовищі у Бородянці. Посмертно він нагороджений відзнакою «За оборону Бородянки».
У нього залишилися мама Ольга та син Данило.
