Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України в ОДА розташовувався волонтерський штаб. Кирило Осіпенко допомагав там.
«Кирило – героїчна людина. З самого початку війни він був волонтером, який допомагав рятувати Харків, країну», – такими словами про загибель свого студента сповістили в Харківському політехнічному інституті.
Кирило вивчав комп'ютерні науки на 5 курсі цього навчального закладу. Жив у гуртожитку. Приїхав на навчання до Харкова з Костянтинівки, що на Донеччині.
Коли студентів вишу евакуювали через обстріли міста, Осіпенко не покинув Харків, а залишився допомагати теробороні як волонтер.
Після трагедії 1 березня мати шукала сина два тижні. Його тіло дістали з-під завалів Харківської облдержадміністрації. Впізнати Кирила було неможливо. Родина отримала підтвердження про його загибель за тестом ДНК.
«Кирило був люблячим сином, розумним, старанним, безкорисливим, цілеспрямованим. Він мріяв і прагнув до життя», – написала мама хлопця Наталія Осіпенко.
У Кирила Осіпенка залишилися мама та сестра.