Микола народився і виріс у Донецькій області. Закінчив Бахмутську загальноосвітню школу №12, пізніше навчався в Українській інженерно-педагогічній академії в Харкові. Служив у батальйоні «Донбас», а згодом перевівся до лав батальйону імені Кульчицького.
«Ми працювали разом 4 роки. Чіткий, професійний, ви неодноразово бачили його роботи у фотозвітах МВС. Справжній офіцер, друг. Ми познайомились випадково (або невипадково) на День Національної поліції. Дуже добре це пам’ятаю. Це було професійне кохання з першого погляду. Скільки ми разом наїздили і назнімали. Завжди було так легко! Це так несправедливо! Немає слів…», – зазначила колега Миколи, Вікторія Навроцька.
«Ти не просто був крутим фотографом. Ти просто був крутим. Весь про щирість і гідність. Ти щиро говорив про всі свої відчуття під час бойових виходів, яким нереальним видається бій в момент бою і про те, що змінює всередині війна… Ти дихав любов'ю до родини… Щиро говорив про цю теплу любов і про те, як тобі з ними пощастило… Ти щиро тішився вдалим знімкам. Ти був чудовим. І неможливо повірити, що «був» – це про тебе», – написала журналістка Євгенія Мазур.
У Миколи Анацького залишились дружина, донька та інші рідні.
