Валентина та її донька Анастасія жили в Ізюмі. Коли обстріли міста посилилися, вони з сусідом поїхали в село Вірнопілля. Там був будинок із погребом, де вони ховалися від ударів.
«Я нічого не знала про їхню долю. Сама опинилася в селі Оскіл біля Ізюма. Зв'язок зник. Їхати кудись було ризиковано – постійні обстріли, блокпости, Ізюм окупований. Сестра з племінницею ходили до однієї церковної громади. Дізналася, що ці віряни виїхали на Полтавщину. Сподівалася, що Валя і Настя евакуювалися разом з ними. Потім я опинилася за кордоном, а в грудні отримала повідомлення, що Валя і Настя загинули», – розповіла старша сестра Валентини Пясецької Світлана.
Валентина народилася в Ізюмі. З дитинства гарно малювала. Після школи пішла навчатися розпису і працювати на фаянсовий завод в Будах біля Харкова.
«Коли він розвалився, сестра влаштувалася на роботу в житлово-комунальному господарстві в Ізюмі. Садила квіти у місті, прибирала. Всюди була разом з донькою. Виховувала її сама. Донька з нею працювала», – додала Світлана.
У Валентини Пясецької залишилася сестра.
