Після початку повномасштабної війни у Маріуполі почалася гуманітарна катастрофа. Зникли світло, тепло, належний доступ до харчів і води. У помешканні Бориса термометр показував мінус 12. Запасу їжі і води не було…
Тіло Бориса винесли з квартири на покривалі та прикопали біля першого під'їзду на вулиці Горлівській, 2/13. А невдовзі тіла дев’ятнадцятьох людей звідти розкопали й окупанти вивезли їх у невідомому напрямку.
«За одними даними, потім їх спалили у мобільному крематорії, а за іншими – поховали у загальній могилі», – сказала донька Вікторія.
Борис Пономарьов був родом із Маріуполя. До пенсії працював майстром у будівельному управлінні. Багато читав, любив піші прогулянки.
«Тато був спокійним, добрим, врівноваженим. У нього було тихе, скромне життя на пенсії», – сказала Вікторія.
У Бориса залишилися дружина, донька Вікторія, донька Ірина від першого шлюбу і внук.
