Родина Івана виїхала на Волинь раніше. До літа зв'язку з окупованим селом не було. А всередині літа доньці Івана Сисенка зателефонували і сказали, що її батька немає. Селяни розповіли: спершу бачили його з вогнепальним пораненням у своїй машині на вулиці. Невдовзі Івана уже виявили спаленим у машині.
«Люди казали, що від тіла залишилися вуглинки, а потім автомобіль ще й переїхали танком. Експерти говорили, що після звільнення збирали його по частинках, для ідентифікації вціліла лише кісточка гомілки. Мені віддали останки у кульочку. Залишки машини так і зосталися при дорозі», – розповіла донька Антоніна.
Іван Сисенко народився у Кам'янці. Працював у сільському господарстві, керував вантажівкою, автобусом, був охоронником.
«Батько був великим трудівником. У 75 років сам тримав корову, теля. Коли питала: навіщо воно йому, відповідав: «Доця, ти що? Як це я встану і нічого не робитиму?!». Тому й він не хотів їхати з нами – через господарство, корову. В неї ж тільки місяць до того народилося телятко. Ще й доглядав корову і господарство сусідів, які виїхали», – додала донька.
Дружина Івана Сисенка померла до війни. У нього залишилися донька і внук.
