Времівка
Старший солдат Андрій Якименко, псевдо Єгер, загинув 17 лютого 2023 року. В районі села Времівка на Донеччині він потрапив разом із побратимами під ворожий танковий обстріл. Захиснику було 42 роки.
Солдат Володимир Редька, псевдо Олівець, загинув 10 вересня 2022 року поблизу села Времівка на Донеччині. Вночі боєць перебував на бойовому посту. За допомогою тепловізора виявив початок прихованої раптової танкової атаки противника. Він попередив побратимів про це та першим прийняв нерівний бій, відкривши вогонь по ворогу. Загинув внаслідок танкового обстрілу, але захистив товаришів. Захиснику назавжди 32 років.
20-річний солдат Руслан Ширков, псевдо Смайл, загинув 8 січня 2023 року поблизу села Времівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельну мінно-вибухову травму внаслідок ворожого мінометного обстрілу.
43-річний захисник Руслан Костенко, псевдо Участковий, помер у Київському шпиталі 27 серпня 2022 року. За 10 днів до цього отримав важкі поранення внаслідок ворожого танкового обстрілу під час виконання бойового завдання в районі села Времівка на Донеччині.
36-річний солдат Мирослав Зарицький, псевдо Мироха, помер 9 серпня 2022 року в Запорізькій лікарні. В бою з окупантами в районі села Времівка на Донеччині захисник отримав важке осколкове поранення.
Солдат Артур Начинянний на псевдо Кабан поліг 6 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Времівка Волноваського району Донецької області. Йому було 22 роки.
39-річний солдат Володимир Гапонюк на псевдо Гапон загинув 5 лютого 2023 року поблизу села Времівка Донецької області. Під час виконання бойового завдання воїн разом із чотирма побратимами тривалий час стримували ворога, але сили були нерівні, позицію наших захисників атакували з танкової зброї, після чого розпочався ближній бій. Ворог відступив, але при відході підірвав позицію, що спричинило детонацію боєкомплекту. 14 місяців захисник вважався зниклим безвісти, поки не надійшов збіг ДНК із рештками, що знайшли на позиції.
Під час повномасштабної війни 74-річний Микола Зрожевський мешкав з цивільною дружиною Марією у селі Шахтарське на Донеччині. Ввечері 6 березня 2023-го Микола був на своєму подвір'ї, коли почався ворожий обстріл. Чоловік не встиг сховатися і його поранило осколками снаряда. Українські військові відвезли Миколу спочатку у лікарню міста Курахове, а звідти – у медичний заклад Покровська. 7 березня внаслідок отриманих поранень внутрішніх органів він помер. Згодом пішла з життя і його цивільна дружина. Внаслідок перебування у вологому, холодному підвалі вона захворіла на пневмонію і померла.