9-річний Сашко вчився спочатку у Лиманській ЗОШ №5, потім мама перевела його в місцеву школу-інтернат. З дитинства Сашко зростав без рідного батька. Коли його мама зустріла Євгена, радів і тягнувся до нього.
«Хлопчик потребував батьківської уваги, він хотів багато часу проводити з Женею. Разом часто їздили на рибалку…», – розповіла сестра названого батька Христина.
Сашко любив співати. Мав гарний голос і перемагав на регіональних конкурсах із народного й естрадного співу.
«Коли ми з ним вперше зустрілись, він протягнув руку і сказав: «мене звати Сашко, дуже приємно нарешті з вами познайомитися”. Я тоді сказала йому, щоби приходив гратись до моїх синів. Він відповів: «добре, якщо дозволить мама, то обов'язково прийду. Сашко був сором’язливим, лагідним, добрим, слухняним та усміхненим хлопчиком», – розповіла Христина.
У Сашка Поліванова залишилися тітки Ірина, Христина та бабуся Ольга.
