24 лютого 2022 року застало Євгена Баля в селі Мелекіне неподалік Маріуполя. Виїжджати не хотів. 18 березня російські військові прийшли з обшуком до його дому. Знайшли фото з українськими морпіхами, книжки. 78-річного чоловіка відвезли в селище Мангуш на Донеччині, де три дні катували, а потім відпустили. 2 квітня Євген помер.
Євген понад 30 років служив на підводних човнах Північного та Тихоокеанського флотів. З 2014 року вів активну патріотичну й волонтерську діяльності у Приазов’ї.
«Тато їздив на творчі зустрічі з військовими, де ділився не тільки творчістю, а й військовим досвідом. Часом хлопці підходили до нього й радилися, що робити з військовою кар’єрою», – розповіла донька загиблого Наталія Рум’янцева.
Вона пригадала, що після початку повномасштабного російського вторгнення батько поїхав вступати до лав територіальної оборони. Але його не взяли. «Тоді татові стало зле. Через добу констатували серцевий напад», – сказала Наталія.
Євген був також письменником. Писав вірші й статті. Видав три книжки: «Фарватер невідомий», «Меридіани штурмана Барка» та «Хроніки пса Филимона». Писати почав ще під час служби в армії. Це були вірші, жартівливі пісні. Він був патріотом, говорив українською мовою. Перед початком повномасштабного вторгнення писав дитячі спогади та хотів видати автобіографічну книжку.
У Євгена Баля залишилися дружина, донька та інші рідні.
