Юрій народився в Зарічному. З дружиною та сином жив неподалік – у Лимані. За фахом був сантехніком.
Коли почалася повномасштабна війна, дружина з сином виїхали за кордон, а Юрій переїхав до батьків у Зарічне. Наприкінці квітня 2022 року селище опинилося в російській окупації. Через п'ять місяців українські війська його звільнили, проте Зарічне часто обстрілювала російська армія.
27 червня 2024-го Юрій сказав батьку, що йде в магазин купити цигарок і ковбаси.
«Одразу після цього я вийшов на вулицю, чую – щось летить, ракета чи КАБ. Я подумав, може, син дорогою десь затримається, і так біда мине. Але син вже був у магазині. Всі, хто там були, загинули. Горіло там дві-три години», – розповів Сергій Діденко.
Тоді також загинули власниця магазину та її невістка.
Юрія Діденка поховали в Лимані.
«Юра був майстром на всі руки. Тільки щось зламалося, він зразу: «Па, я сам зроблю!». Син у мене золотом був», – сказав Сергій Діденко.
У Юрія залишилися батьки, дружина і син.
