Надія народилася в селі Костобобрів, що біля Семенівки. Після школи навчалася на швачку. Згодом закінчила Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку. Одружилася, в родині народилося двоє дітей
«Батьки спочатку жили в Семенівці, і ми з братом там народилися. Потім тато став головою колгоспу в селі Архипівка й ми переїхали туди. Мама працювала там у відділі кадрів. Згодом батьки знову повернулися в Семенівку. Збудували тут дім», – ділиться спогадами Оксана
6 вересня 2025 року близько опівночі російський безпілотник упав на будинок родини. Чоловік Надії отримав поранення, його відвезли до лікарні. Її саму підняли з-під завалів лише під ранок.
«Мені подзвонив однокласник, сказав, що на хату впав дрон, тата знайшли, він живий, а маму шукають. Тоді небезпечно було, бо дрони продовжували літати. Маму сильно придавило, важко було знайти... Дякую сусідам, поліції, що тата врятували. Мама, на жаль, загинула. Ми поховали її в Корюківці, я живу тут, зможу доглядати за могилою. Тата теж до себе забрала: у нього ампутація, він не зможе доглядати за собою», – розповіла донька Оксана
Вона згадує маму дуже доброю людиною, яка завжди підтримувала інших і про всіх дбала.
«У неї завжди була ідеальна чистота. Мама любила працювати на землі: тішилася, як у неї все зростало. Також смачно готувала, завжди вишукувала новенькі рецепти. Вона себе ніколи не жаліла, а ось інших їй шкода було: від жучка-павучка до людини. Я не знаю інших людей з таким серцем, як у мами. Як би важко не було, мама завжди підтримувала, заспокоювала, знаходила потрібні слова. Нам усім її дуже не вистачає», – сказала Оксана
У Надії Горло залишився чоловік, донька, син і двоє онуків.
