Алла Грінкевич працювала бібліотекаркою, а освіту здобула в Харківській академії культури. Навіть у такому поважному віці жінка вела дуже активний спосіб життя.
«Бабуся була енергійною та ексцентричною! Вона в’язала іменні серветки днями і ночами, брала участь у ярмарках, їздила на всі виставки в області. А ще перебувала у спільноті садоводів міста та часто відстоювала їхні права», – пригадує онука загиблої Ганна Топольська.
Майже все життя Алла розмовляла російською, але коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, перейшла на українську. Фільми та серіали дивилась теж лише, якщо вони озвучувались солов’їною. Жінка любила розгадувати кросворди, і вона часто дратувалась, що їх часто видають російською.
Онука загиблої каже: бабуся Алла була патріоткою України…
«До окупації вона щоліта їздила в Крим. Вся її кімната була обклеєна постерами, фотокартками звідти. Вона була засмучена через окупацію півострова та ненавиділа Путіна», – пригадує Ганна. – Коли почалась війна, бабуся сказала нам, що якщо вона загине, щоб ми передали всі її в’язані іменні серветки в місцевий музей, який вона також обожнювала».
За люблячою, допитливою, активною матусею та бабусею невимовно сумують двоє дочок Ірина та Юлія та онуки Ганна і Михайло.
