Сергієві було 32 роки. Він родом із Покровська. Працював у локомотивному депо, був машиністом. Завжди мріяв про роботу на залізниці, тому справу свою дуже любив.
Через бойові дії йому довелося перебратися з рідного міста до Добропілля, вважав, що так буде безпечніше. Покидати Донеччину не хотів, а прагнув залишатися й допомагати людям.
«Він був хорошою, чуйною людиною, надійним товаришем. На нього можна було розраховувати в будь-якій ситуації», – розповів друг Сергій.
У Сергія Григораша залишилися батьки, брат і син.
