Покровськ

Під час повномасштабної війни 74-річний Микола Зрожевський мешкав з цивільною дружиною Марією у селі Шахтарське на Донеччині. Ввечері 6 березня 2023-го Микола був на своєму подвір'ї, коли почався ворожий обстріл. Чоловік не встиг сховатися і його поранило осколками снаряда. Українські військові відвезли Миколу спочатку у лікарню міста Курахове, а звідти – у медичний заклад Покровська. 7 березня внаслідок отриманих поранень внутрішніх органів він помер. Згодом пішла з життя і його цивільна дружина. Внаслідок  перебування у вологому, холодному підвалі вона захворіла на пневмонію і померла.

Поліцейський Микола Степанюк на псевдо Сімба помер 8 серпня 2024 року в лікарні від поранень, отриманих за три дні до цього під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донеччини. Захиснику було 26 років.

Владиславу Огоцькому було 22 роки. Він загинув 4 листопада від ракетного обстрілу Покровська на Донеччині. Влад спав у своєму домі, куди посеред ночі влучила ворожа зброя. Внаслідок цього обстрілу поранення отримали шестеро людей, зокрема, і бабуся Владислава. 

Життя Аліни Осуховської відібрала російська ракета у Покровську Донецької області. 

Життя Вікторії Дьяконової відібрав російський ракетний обстріл Донецької області ввечері 4 травня 2024 року. Вона разом із донькою Анастасією та її чоловіком Олексієм рухалися на авто мостом Мирноград – Покровськ, коли прилетіли ворожі снаряди. 

Життя Миколи Коротуна відібрала російська армія. Він загинув у власному будинку внаслідок ворожого обстрілу Покровська 1 жовтня 2024 року.