Андрій був підприємцем, працював у місцевій оптиці. Любив риболовлю і часто возив родину відпочивати на природу. Молодша сестра Інна згадує, як сильно він також любив читати: «Андрій дуже багато читав. Запоєм! Особливо фантастику. У нього вдома було чимало книг. І він закохав у книги доньку».
4 березня сестра Інна виїздила з Ізюма. Андрій разом із дружиною Наталею посадив дочку в авто родички, а самі залишилися. Сусіди не знають точно, чи він був в укритті в момент удару, чи, можливо, – у квартирі. Сестра згадує – Андрій просто не вірив, що в будинок, де перебуває стільки людей, скерують снаряд.
Могила Андрія стала однією із сотень на стихійному кладовищі в ізюмському лісі. На ній не було прізвища. Рідні припускають, що його та дружину Наталію дістали з-під завалів будинку на Першотравневій 23 квітня.
