Світлані був 41 рік. Вона народилась та все життя прожила у Мирнограді. Після школи здобула спеціальність продавчині в місцевому професійному ліцеї. Спочатку працювала у галузі торгівлі, а, коли в родині зʼявилися хлопці-двійнята, влаштувалася помічницею вихователя до дитячого садочка. Хотіла бути частіше поруч зі своїми дітьми.
Згодом перейшла на роботу на збагачувальну фабрику «Свято-Варваринська», де працювала комірницею відділу забезпечення понад чотири роки.
«Світлану дуже поважали у колективі. Завжди усміхнена, з гарним настроєм. Навіть після початку повномасштабної війни не впала у відчай, а намагалась робити все, що від неї залежить. Після роботи поспішала додому, там чекають рідні – чоловік та сини. Хлопці саме навчались у старших класах, треба й допомогти іноді з домашнім завданням, бо вступ до вишу був не за горами», – розповіли колеги загиблої.
У Світлани Кочергіної залишилися чоловік, сини та інші рідні.
