
Мирноград

Життя Вадима Лінніка відібрав російський обстріл міста Мирноград на Донеччині. Ввечері 29 січня 2024 року ворог атакував місто з зенітно-ракетного комплексу С-300.

Життя Юрія Павлова обірвалось проти ночі 13 березня 2024 року внаслідок російського авіаудару по будинках у Мирнограді на Донеччині. Окупанти вдарили по місту ракетою-бомбою «Грім-Е1».

Життя Любові Балабаш обірвалось проти ночі 13 березня 2024 року внаслідок російського авіаудару по будинках у Мирнограді на Донеччині. Окупанти вдарили по місту ракетою-бомбою «Грім-Е1». Тоді загинув також 68-річний Юрій Павлов.

Життя Євгена Павленка відібрав російський обстріл Донецької області. 12 липня 2024 року ворог атакував Мирноград двома авіабомбами. Автобус, у якому він віз людей після робочої зміни додому, опинився в епіцентрі вибуху. Поряд не стало колег Євгена – Олега Усика і Світлани Кочергіної.

Життя Олега Усика відібрав російський обстріл Донецької області. 12 липня 2024 року ворог атакував Мирноград двома авіабомбами. Автобус, у якому чоловік їхав після робочої зміни додому, опинився в епіцентрі вибуху. Поряд не стало колег Олега – Євгена Павленка і Світлани Кочергіної.

Світлана Кочергіна загинула внаслідок російської атаки авіабомбами по Мирнограду 12 липня 2024 року. Вона якраз поверталась з роботи додому. Автобус не доїхав до зупинки лише кілька десятків метрів. Поруч обірвалося життя двох її колег.

Життя Андрія Сирнікова відібрала російська армія 18 серпня 2024 року під час обстрілу Донеччини. Перебуваючи у відпустці, чоловік вирішив поїхати до свого брата в Мирноград. Там він потрапив під ворожий артилерійський обстріл.

Командир відділення Олександр Поддубний на псевдо Француз загинув під час бойового завдання 12 листопада 2024 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу міста Мирноград Донецької області. Захисникові було 53 роки.

Старший солдат Артем Стахмич на псевдо Кум загинув 24 січня 2023 року під час штурму ворожих позицій в районі села Водяне на Донеччині. Внаслідок танкового обстрілу окупантів отримав смертельне поранення. Воїну було 39 років.


Морпіх Христофор Попов, позивний Форік, загинув 26 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Підстепне на Херсонщині. Захиснику назавжди 37 років.

Життя 31-річної Дарії Самофалової відібрала російська ракета у селі Рівне Покровського району Донеччини. Поряд загинули її чоловік, двоє маленьких дітей, свекруха і племінник. Ракета поцілила у дім свекрухи.

31-річного Олександра Самофалова вбила російська ракета у селі Рівне Покровського району Донеччини. Поряд не стало його дружини, мами, дітей і племінника. Усі вони опинилися під завалами житлового будинку.

Старший солдат Артем Стахмич на псевдо Кум загинув 24 січня 2023 року під час штурму ворожих позицій в районі села Водяне на Донеччині. Внаслідок танкового обстрілу окупантів отримав смертельне поранення. Воїну було 39 років.

Життя Вікторії Дьяконової відібрав російський ракетний обстріл Донецької області ввечері 4 травня 2024 року. Вона разом із донькою Анастасією та її чоловіком Олексієм рухалися на авто мостом Мирноград – Покровськ, коли прилетіли ворожі снаряди.

Життя Олега Усика відібрав російський обстріл Донецької області. 12 липня 2024 року ворог атакував Мирноград двома авіабомбами. Автобус, у якому чоловік їхав після робочої зміни додому, опинився в епіцентрі вибуху. Поряд не стало колег Олега – Євгена Павленка і Світлани Кочергіної.

Світлана Кочергіна загинула внаслідок російської атаки авіабомбами по Мирнограду 12 липня 2024 року. Вона якраз поверталась з роботи додому. Автобус не доїхав до зупинки лише кілька десятків метрів. Поруч обірвалося життя двох її колег.

Солдат Дмитро Никитов на псевдо Skorpion загинув 1 травня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Калинове на Донеччині. Захисникові було 26 років.

Анастасія Хованська загинула внаслідок російської ракетної атаки на Донеччину ввечері 4 травня 2024. Вона разом із мамою Вікторією Дьяконовою та чоловіком Олексієм рухалися автомобілем по мосту Мирноград – Покровськ, коли прилетів ворожий снаряд.