Любові Котенко було 50 років. Вона народилася в селищі Малинівка Чугуївського району. Після закінчення місцевої школи вступила в училище у Харкові, здобула фах швачки. Зі своїм другим чоловіком мешкала у Грозі.
Любов працювала на різних посадах – була санітаркою в лікарні, майже 10 років – кухаркою, офіціанткою у кафе «Супутник» у Грозі, також понад рік була сортувальницею дошок на деревообробному підприємстві у Шевченковому. Після початку повномасштабного російського вторгнення залишалася вдома.
«Мама була дуже працьовитою, доброю. Любила онуків. Дуже переживала через хворобу моєї старшої доньки. Любила вишивати ікони з бісеру, в’язала для онуків. Мені її дуже не вистачає… », – сказала Людмила Дворнік, донька загиблої.
Щоби опізнати Любов, її батько здавав ДНК-тест.
У загиблої залишилися батько, доньки, зяті, онуки, чоловік, батько і племінники.
